В понеділок Лора дізналася, що Олена Пилявець “чудила” в п’ятницю в парку: сміялася, хотіла вилізти на кригу озера — Валерій забрав її і відніс на плечі назад до алей. Потім вона вирішила, що їй потрібно сфотографуватися з усіма пам’ятниками у парку. Одне діло просто стати біля… Але Олені потрібно було дертися саме “НА”. Тому вона вилазила на руки “танцюючій парі”, а коли побачила знамениту “студентську шару”, то видертися на неї стало її “справою честі”. Вона лізла — з’їжджала, дерлася знову. Заважала куртка. Зняла. На крики, що холодно — не зважала, бо перед нею була її ціль. ШАРА. Благала Іщенка, щоб він її підсадив. Коли Валерій здався і Олена, НАРЕШТІ, опинилася нагорі, почала кричати, що тут нема за що триматися… Ну, воно ж зрозуміло — сфера… Але фото вийшли цікаві. Спуск із шари був не менш захоплюючим, ніж підняття. Після взяття цієї “висоти” і благополучного повернення на землю — Олена почала потроху заспокоюватися. Вечоріло, і компанія поїхала по домівках. Як і обіцяв Лорі, Валерій доправив Олену додому і передав у руки батьків. На той час дівчина вже майже прийшла до тями.
(Одне з фото мені люб’язно перезняли з паперової фотографії. Для розуміння суті об’єкту, так би мовити).
Руслан заїхав у вівторок до Лори на пари, хоча у нього вже і не було занять у корпусах — четвертий курс готувався до державних іспитів. Сказав, що дуже хотів побачити її, що скучив. Чути його зізнання було приємно, але всередині все одно нічого не ворушилося — просто приємно. Трохи повагавшись, Лора вирішила не розповідати Руслану при витівку старости. Розмова могла переключитися на самого Валерія, на те, що він також працює на швидкій, і на ту інформацію, яку він міг їй розповісти.
Руслан був нестримним, обіймав її і цілував на очах у всієї групи. Така поведінка Ларисі не подобалась і вона сказала хлопцю про це — вибачався, і казав, що йому важко стримувати себе поруч з нею. Що йому відповісти? Що вона фригідна і ніколи не зможе відповісти йому взаємністю? І Лора пригорнулася до Руслана, дозволивши йому себе обійняти. Просто потрібно звикнути… Вона зможе.