Лариса відчула, як червоніє ще дужче. Вся група звернула на них увагу, і Валерій, задоволено усміхаючись, поклав руку на спинку її стільчика.
— Все не так, — прошепотіла Лора йому згодом.
— Ну ти як маленька.
— Ти мені анітрохи не подобаєшся, — відрубала вона йому.
— Не вірю, — нахабно посміхаючись, відповів Іщенко і знову наблизився до її обличчя. — Ти ж вся танеш поруч зі мною…
— Що?! — обурилась Лора, навіть забувши, що вони на занятті. — Ти занадто високої думки про себе, попустися.
Її фраза пролунала дуже голосно, і всі знову затихли, дивлячись на них.
— Кицю, давай вирішимо це питання після пари, — продовжуючи грати говорив хлопець.
— Яка я тобі киця?! — Лора відсунулася від нього.
— Ще одне зауваження, і ви будете писати лабораторну окремо, вдвох, після всіх пар. Я вам це гарантую, — насупивши брови, сказав викладач.
До кінця лабораторної вони не розмовляли, а на перерві розійшлися по різних кутках.
— Я нічого не запитую, але для сторонніх очей це виглядало, як сварка закоханих, — сказала Олена, підійшовши до неї.
— Я попросила його пояснити все Маринці, а він сказав, що я йому подобаюся. Уявляєш?!
— Знаю одну людину, яка просто стрибала б від радості, якби почула таке від нього, — усміхнулася подруга.
— Я теж знаю. Але мені він не подобається. Зовсім не подобається…
— Потерпи до нового року. Далі всі лабораторні будуть індивідуальні, я питала у старшого курсу, — сказала Олена, і вони пішли на наступну пару.
Лора не вилазила з конспектів. Коли Тоня покликала її в суботу на дискотеку в шкільний клуб — очікувано відмовилась. Ніколи не ходила — зараз і починати не варто.
У неділю, в обід, Тоня прийшла до подруги, ледь стримуючи усмішку і сяючи від щастя. Мама Лариси була на зміні, а менша сестра пішла до подруги, тому сіли на кухні.
— Ну кажи вже, — усміхнулася Лора.
— Ой, Ларисо… Цієї ночі я вперше була з чоловіком…
— Та ти що… І хто він? — здивовано поглянула вона на задоволену подругу. — Невже… Максим?
— Так, — ствердно кивнула Тоня і засміялася.
— Але як? Де? Ти ж казала, що він одружений…
— Його дружина поїхала до батьків, у Черкаси. Я вийшла подихати повітрям на дискотеці, а він повертався додому з вокзалу, побачив мене. Зупинився. Я коли його машину побачила, то… ой… вся затріпотіла… Він опустив скло у дверцятах. Я підійшла. А Максим каже: “Якщо ти тут не дуже зайнята, то можна поїхати покататися”.
— І ти сіла в машину?..
— Так! Спочатку ми і справді трохи покаталися, а потім він повіз мене до себе додому… — Тоня кусала губи, що постійно розпливалися в усмішці. — Ми перекусили, потім пішли в душ, а потім… він заніс мене в ліжко! Уявляєш, на руках!
— І як воно було?
— Трохи боляче, але на наступні вихідні все має бути вже добре, — засміялася Тоня.
— Але… як? Ти йому сказала, що він тобі подобається?
— Максим сказав, що помічав мої погляди, що я теж йому подобаюся.
— А дружина?
— Вона на цьому тижні приїде. Наступного разу вже можна і в машині буде все зробити, — засміялася Тоня. — Все “важливе” вже відбулось у “зручних умовах”!
— В машині, мабуть, можна, але стосунки якісь дивні виходять…
— Лорко… яка ж ти зануда… — закинула голову подруга. — Я ділюся з тобою своєю найбільшою радістю, а ти мені про стосунки…
— Вибач. Можливо, я і зануда, але я не розумію, що тобі дають ці стосунки? Йому-то зрозуміло, він отримав молоду дівчину, а ти що?
— А я отримую його досвід. Все просто.
— Тобто, ти розглядаєш його як тимчасову фігуру у своєму житті?
— Я розглядаю його, як джерело хорошого і якісного сексу. Все. Так, він мені подобається до чортиків, але зараз моє єдине бажання пошвидше зростися і, на наступні вихідні, відірватися по повній, — засміялася Тоня. — Я читала статтю, і там одна жінка дякує своїй матері за пораду. Типу, секс ти можеш мати без шлюбу і, навіть, без кохання. Просто секс, для здоров’я й задоволення. Так от, наші мами нам такої поради точно не дадуть, тому я прислухаюся до чужих мам та хочу багато чого дізнатись і випробувати. А тепер в мене є чудовий вчитель, чого і тобі бажаю.
— Дякую, — зітхнула Лора.
— От тільки не роби таку кислу міну. Ти — гарна дівчина, ти маєш жити повним життям, а не ховати себе за підручниками. Кажи, є там в тебе хтось гідний у цьому вашому медучилищі?
— Ой… Є один, за ним половина дівчат в групі мліє, але особисто мені він не подобається. І староста наша за ним дуріє і розпускає плітки, що я його в неї відбила і що минулу суботу я у нього провела. Уявляєш?
— От гівнючка, — насупилася Тоня.
— Я просила його пояснити Марині, що між нами нічого немає, а він відмовився. Сказав, що я йому подобаюся.
— Хочеш, ми до тебе приїдемо на тижні з дівчатами?
— Ні, не потрібно. Навіщо?
— Розвідаємо обстановку, — засміялася Тоня.
— Сама впораюся, якось…
От тільки Лора не уявляла, як саме розбиратися. Згадувалась історія про “покарання” викладачки. Слід бути дуже обережною…