Беззаперечним красунчиком і улюбленцем групи був Іщенко Валерій. Він був з числа ліцеїстів. Працював на швидкій допомозі санітаром по вихідних. З цієї причини, по понеділках він часто дрімав на задніх партах. У нього була закохана чи не половина дівчат у групі, включно зі старостою.
Так трапилося, що Лору ставили з ним у пару на лабораторні роботи, коли ділили групу по списку. Ну, так вже виходило, що Ільчук Лариса і Іщенко Валерій у списку були поруч, а не Магушинець Марина (так звали старосту).
Ларисі Валерій не подобався. Зовсім. Він був симпатичним, русявим, сірооким красенем, у нього була сліпуча усмішка, але жахливий характер і бажання виїхати за рахунок інших. Лора не хотіла робити все сама, тому частенько сварилася з ним, намагаючись мотивувати його почати працювати. Він ображався, бурчав, але таки щось робив, і вони отримували, як правило, хороші оцінки.
Почалося перешіптування за спинами, що у них “шури-мури”.
— Слухай, не хочу ходити колами, тому запитаю прямо: у тебе з Іщенком щось є? — запитала Олена Швець, дівчина з Фастова, котра не входила до числа “ліцеїстів”, і з якою Лора товаришувала.
— Нічого немає, а чому ти питаєш?— підняла Лора на дівчину здивований погляд.
— Маринка там, у дівчачому туалеті, отрутою плюється, що ти в неї Валерку відбила.
— Що? — очі Лариси збільшилися від почутого безумства. — У мене навіть у думках нічого подібного не було.
— Ви ж у п’ятницю разом з училища пішли. Це так?
— Так. Йому потрібно було на швидкісний трамвай, а мені це — по дорозі, я ж потім на електричку йду, то ми пройшлися разом до Лепсе, а там вже кожен куди йому потрібно пішов-поїхав…
— То Маринка чула дзвін, та не знає де він… Розпинається, що ти поїхала до нього додому і була до вечора суботи.
— Це брехня… — тихо сказала Лора, розуміючи, що її затягують у якусь невідому їй гру, і ця гра якась дивна і неприємна.
— Кажу те, що почула. Типу, він зустрічався з Мариною, а тепер охолов. Вона каже: переключився на тебе, і вона готова тебе за це просто зжерти.
— Але між нами нічого немає. Якщо в нього і є якась інша дівчина, то це точно не я.
— Я тебе попередила. Будь обережна.
Будь… Легше сказати. Перед наступною лабораторною Лора попросила викладача призначити їй іншого напарника.
— Ви посварилися? — запитав викладач, дивлячись поверх окулярів. — Якщо так, то спільна робота — вона зближує.
— Ми не посварилися…
— Тоді не бачу проблеми, чому б вам не працювати в парі?
— Будь ласка. Я дуже прошу, поставте його в парі з Магушинець Мариною. Це вони посварилися, і їм дуже потрібно налагодити стосунки.
— Добре. Але лише на цей раз. Наступного разу я розподілю вас всіх, як звичайно.
— Дякую, — сказала Лора і заспокоїлася, але марно. При розподілі викладач забув про свою обіцянку і поставив її знову в парі з Іщенком. Зустрівши обурений погляд Лори, викладач розвів руками, мовляв, звичка.
— До мене тут дійшли дивні плітки, — сказала Лора, уважно роздивляючись у мікроскоп різні види сполучної тканини.
— Які саме?
— Про минулі вихідні. Марина каже, що ми з тобою від п’ятниці до вечора суботи були разом, — вона перевела суворий погляд на хлопця.
— Справді? — він усміхався.
— Так Марина стверджує.
— Прикол… Ну, я не проти такого варіанту.
— А я дуже проти. Поговори з нею і поясни, що між нами нічого нема, і вона помиляється.
— Ні, — він усміхнувся і наблизився до її обличчя майже впритул.
Боковим зором Лора бачила, як напружилася Марина, і очима вже пропалювала в ній діру. Ще трохи, і з неї піде дим.
— Чому ні?
— Ти мені подобаєшся. Ти чи не найгарніша дівчина на потоці, мила, розумна. З тобою цікаво, і я думаю, в ліжку ти теж гаряча, — він говорив все це, усміхаючись і спостерігаючи, як вона обурюється і червоніє.
— Ніколи. Чуєш? Ніколи цього не буде.
— Ну навіщо ти так, Лоро? Любов — зла. Раптом ти в мене закохаєшся, бо я в тебе вже майже. У тебе такі гарні зелені очі, як у Русалоньки.
Почувши це слово Лора здригнулася. Так назвав її Степан, цікавлячись у Тоні її життям.
— Щось не так? — прошепотів Валерій, поправляючи її волосся.
— Молоді люди, давайте ви після занять обговорите свої амурні справи, а зараз, будь ласка, виконуйте лабораторну роботу, — з усмішкою зауважив викладач.