Цього разу Лорі таки дісталася синя сукня-трапеція з закритими плечима і V-подібним декольте. Волосся Лора заплела у французьку косу, раніше б зробила просто хвіст… Тоня теж одягнула сукню, злегка приталену, сірий ”металік” з американською проймою (Глибокий діагональний плавний виріз, що йде від пахви до горловини і залишає відкритими плечі. Лінія пройми вирізається практично по лінії реглана). Роман з цікавістю оглянув дівчат, коли вони вийшли з двору Тоні, зупинивши погляд на Лорі.
— Дівчата… ви супер-красуні, — сказав він. — Ніколи не думав, що у передмісті живуть такі класні дівчата…
— Отож! — вигукнула Тоня, і попрямувала до авто Степана.
— Дякую, — Лора ніяково усміхнулася під його пильним поглядом.
— Ти дуже гарна, — Степан підійшов і поцілував її. Поклавши руку на талію, повів до машини, в якій вже була сумка з її речами. Тітка Марта і Софія саме повернули на вулицю — вони приїхали з інституту і застали “посадку” в авто.
Дівчата вислухали компліменти і побажання гарно погуляти. Результати біопсії? Все добре, але операція необхідна, мабуть, робитимуть уже в Москві… Ще подумають.
Бакеро чекав їх біля будинку Степана, якому необхідно було заїхати переодягнутися. Роман поїхав до себе з тим самим наміром, домовилися зустрітися біля “Кораблика”.
Циган відчинив Тоні дверцята і подав руку, допомагаючи вийти. Він оглянув її з голови до ніг та вражено кивнув. Гарна.
Опинившись у квартирі Степана, Тоня з цікавістю оглядала її, зауваживши, що тут занадто чисто. Як у квартирі з каталогу.
— Та я тут майже не буваю, — відмахнувся він, застібаючи сорочку.
— Навіщо ж таку велику купував?
— Хай буде, — Степан поглянув на Лору, котра стояла біля вікна у залі. Вона озирнулася на нього і нічого не сказала. Пам’ятала його слова, що квартира службова.
— Ти каву купив? — звернувся Бакеро до Степана. — Мені вона зараз дуже потрібна… Сьогодні пара клієнтів була до п’ятої ранку. Поки все не програли, сиділи та й сиділи… — циган похитав головою.
— Купив, — той кивнув. — Я у вівторок був у місті, вирішив, що тут має бути хоч щось їстівне.
— Супер, — Бакеро й Тоня пішли на кухню варити каву.
Степан поглянув на Ларису, і вона відвернулася до вікна, за яким внизу шелестів Куренівський парк. Серце калатало, як навіжене. Ніхто нічого не каже, але вона знає, що після відвідин закладу вона повернеться зі Степаном сюди, на квартиру.
Тоня, з Бакеро, мабуть, приїдуть назад з ними і пересядуть на машину цигана, котра лишається тут. Далі вже вирішать, куди їм їхати разом: до нього чи додому в селище. Більш вірогідно, що до нього. Як Лора чула, Бакеро орендує квартиру біля метро КПІ… А вона зі Степаном повернеться сюди. Хотіла цього і боялася водночас…
“River Palace” вражав. Все було гарно та вишукано, і публіка — відповідна. Їх пропустили без питань, машину Степан запаркував недалеко від входу — її бачили всі, і у охорони не виникло жодного питання до них. Роман приїхав слідом за ними. Друзі обійнялись.