Артур радо користувався перевагами, котрі надавала йому його яскрава зовнішність. Він знав, що притягує жінок, як магніт, навіть деяких чоловіків, якщо вже бути відвертим. Для нього бути в центрі уваги — це норма.
На яхті було багато його знайомих, колег, з якими працював вже майже два роки. Він дозволив собі розслабитися.
Бріта з’явилася неочікувано для нього і, незважаючи на присутність чоловіка, не відходила ні на крок. Розповідала про недавню поїздку на Гаваї, де чоловік теж знімав для своєї роботи, розповіла, інтригуюче посміхаючись, що вони вирішили завести другу дитину і дуже старанно над цим працюють. Артур побажав їм удачі і натхнення на шляху здійснення їхніх бажань. Бріта посміялася, поклавши руку на його плече. Він ніяк на цей дотик не відреагував — вона нічого для нього не значила.
Потім вона запитала, як у нього справи. І Артур розповів, що через неймовірний збіг обставин зустрів свою Злату, що вона жива, що прийняла його пропозицію вийти заміж, і по поверненню він планує почати підготовку до весілля.
Бріта невміло вдавала радість і вітала його, нахилившись вперед і поклавши руку йому на коліно. Вона чекала такої пропозиції він нього півтора року, постійно натякаючи, що життя в Голландії з нею буде для нього найкращим варіантом. Але Артур заявляв, що еміграція його не цікавить, і не намагався будь-яким чином оформити їхні стосунки.
Тоді вона почала зустрічатися зі своїм колишнім чоловіком і на зло Артуру сказала, що Томас покликав її заміж. Вона сподівалася, що Артур не захоче втрачати її і той комфорт, який вона створила для нього. Але прорахувалася. В той же вечір Артур переїхав від неї на службову квартиру.
А тепер він повернувся в Голландію і каже, що знайшов дівчину, яку вважав мертвою. Бріті було неприємно це чути. Та, що весь цей час була незримо присутня між ними й не давала їй достукатися до серця Артура, дивним чином виринула з небуття і тепер забирає його собі назавжди. Він запропонував тій дівчині одружитись і вона прийняла його пропозицію… Так нечесно. Чим та інша краща за неї? Чому та інша, а не Бріта отримає його собі?
Бріта торкнулася його коліна. Ніжно, так, як йому колись подобалося, але Артур ніяк на неї не реагував… Цей момент з рукою Бріти на коліні потрапив на задній план фото присутніх гостей…
Артур бачив цей знімок, але навіть не звернув уваги і ні на мить не замислився, як сприйме це фото Злата.
Звична для нього манера поведінки починала давати збій. Він просто відпочивав, не думаючи про те, який це матиме вигляд в очах єдиної людини, думка якої мала для нього значення. І тепер ця людина сидить навпроти монітора ноута, розбита і спустошена побаченими фото. Артур вже зрозумів, що мав відшити Бріту одразу ж. Не розмовляти з нею і не підтримувати її гру. Подумати, який це матиме вигляд в очах Злати…
Але тоді він відпочивав і не думав про наслідки…
Почувши його відповідь, Злата закивала головою.
— От і я не знаю… Я тепер нічого не знаю…