Категорії
Фантомна Довіра

⌘ 18

Степан пробув у них до обіду і поїхав на зустріч з Горбачем, пообіцявши заїхати ввечері.

Батько після сніданку поїхав в райцентр, до юриста, щоб склав йому заяву на розлучення… Також там він зайшов до міліції.

Ввечері, коли Степан приїхав до Лариси і саме викладав з пакету гостинці — заголосив Бім. Володимир вийшов і зайшов до будинку з нарядом міліції і дільничним. Привіталися, представилися.

— Ось він, — вказав чоловік на Степана. — Це він мене побив.

Лариса виронила з рук чашку і та, впавши на підлогу, розлетілася на дрібні уламки. Людмила і Тетяна стали з відкритими ротами.

— Він тебе побив? Ах ти ж тварюко… — обурилася Людмила, — Це ти побив нашу доньку!

— Чому ви не написали заяву? — поцікавився дільничний, дивлячись на синець на обличчі Лори.

— Не хотіли сміття з хати виносити, не те, що дехто… — відвернулася Людмила.

— Можу я побачити ваші документи? — звернувся дільничний до Степана.

— Так, але вони у мене в машині, — відповів той стримуючи усмішку. 

— Давайте пройдемо до машини, — погодилися стражі порядку.

Лора зчепила руки в замок, бо вони починали тремтіти. Машина… В ній автомат… Він його накривав, але чи не зліз той рушник зараз? Всі чоловіки, включаючи батька, вийшли і вона вискочила слідом за ними. Розуміла, що нічого не зможе зробити, але їй так важливо було все бачити…

Степан відчинив авто і Лора перевела подих — автомат накритий… Вона не бачила, що саме Степан дав міліціонерам, але відкривши документ і зазирнувши у нього по черзі витягнулися по стійці смирно.

— Товаришу майоре… Вибачте, але тут надійшла інформація…

— Майор? — здивовано перепитав батько. — Майор чого?

— Майор, він і в Африці майор, — сказав Володимиру дільничний, простягуючи посвідчення назад Степану.

— Так, особливо в Африці, — усміхнувся він забираючи посвідчення і поглянувши на перелякану Ларису біля хвіртки. МАла, ну що ж ти така ляклива? — Хлопці, я все розумію. У вас є сигнал — маєте перевіряти.

Степан зачинив дверцята і звернувся до батька Лариси.

— Дуже ницо з вашого боку, Володимире Миколайовичу, писати на мене заяву, після того як на вас її не написали.

— Стефане Сергійовичу, якщо бажаєте, ви можете скласти заяву зараз… — довірчим тоном повідомив дільничний.

— Лоро, ми пишемо заяву? — звернувся Степан до неї.

— Так, — вона кивнула. Не хотіла, але якщо батько так чинить… То вона теж так буде.

— Тоді сідай, мАла, прогуляємося, — він усміхнувся і відчинив для неї задні дверцята позашляховика.

В результаті поданої заяви Володимир заплатить згодом штраф, як на перший раз…

Коментарі з Facebook