Бабуся забрала зелений порожній термос і пішла, пообіцявши прийти завтра. В іншому лишився овочево-м’ясний бульйон для Злати і гарбузовий вологий пиріг, який дівчині сподобався, коли вона з Артуром заходила останнього разу. Його можна їсти маленькими шматочками, розсмоктуючи, щоб не навантажувати м’язи обличчя, бо Леся його так вміє робити, що той просто тане в роті.
Прокинулася Злата близько сьомої вечора, їй зняли крапельницю, промили і закрили катетер, сказавши, що завтра продовжать, і Артур взявся її годувати. Довелося роздобувати трубочку в сусідньому барі, щоб вона без напруження могла пити бульйон. Заодно взяв собі нормальну каву. Не з автомату.
Злата випила лише половину бульйону, більше не схотіла, пиріг смакували вже разом. Кава так пахла на всю палату, що вона попросила її скуштувати. Дав пригубити, потім слабкість взяла своє, і вже близько восьмої години Злата знову спала.
Пізніше зазирнув Яків Павлович, оглянув мигцем показники Злати, сказав, що причин для хвилювання нема і попрощався до завтра.
Артур вмостився на кушетці, дістав ноут, приєднався до wi-fi клініки: від Паскаля висіли повідомлення, переважно той цікавився, як пройшла операція і як самопочуття Злати.
Паскалю Артур розповів все. І про операцію, і про алергію, і про свою матір з її вечерею сьогодні, і про своє бажання переїхати, і про подвійного агента ба, і про те, що дуже потребує підробітку.
На що Паскаль відповідав, що ідея з переїздом може бути єдиним вірним виходом, головне — розумно визначитись з місцем переїзду. Що бабуся — золота людина, і що він не буде подовжувати Артуру відрядження на два тижні, що той повернеться в той самий день, що планував раніше, тобто через шість тижнів, і що підшукає йому можливість додаткового заробітку у більш-менш легальній сфері, бо чудово розуміє його ситуацію. Щоб беріг Злату, бо у всьому цьому ланцюгу подій, вона — найголовніша ланка.
Останнє Артур і так знав.
Артем подзвонив близько одинадцятої вечора. Розповів, що окрім їхньої сім’ї очікувано була Нінель, сама, хоча Іннеса дзвонила тричі за весь вечір, цікавилася що і як. Мама дуже емоційно висловлювала обурення Артуровим вибором такої “негарної” дівчини, на що Нінель відповідала, що має ж бути причина — потрібно з’ясувати, чим Злата так підійшла Артуру. Зараз все роздивляться, і буде видно, як діяти далі.
Але пара не приходила. Мама набирала Артура весь вечір і чула відповідь бота про те, що “Абонент знаходиться поза зоною досяжності”. Сердилася і висловлювала різні припущення про причини їхньої відсутності. Винною завжди була Злата. Злата підмовила Артура не приходити, Злата кудись його потягла, і вони застрягли в якийсь глухомані, де не працює телефон, Злата те, Злата се…
Все ж вирішили почати без них. Лідія набирала сина, бурчала. Ба сиділа біля онучки й зятя, обговорюючи навчання в школі й поїздку на дачу.
Близько восьмої вечора бабуся сказала, що поїде додому, бо вже пізно, Григорій з Анюткою теж пішли, заодно провели її до метро і потім вирушили вдвох додому. Григорій не розумів негативу своєї дружини до нової дівчини Артура. Він її не бачив, але вважав, що якщо тому подобається, то нехай буде. Вважав намір пасинка одружитись хорошою ознакою, вважав, що подібні наміри свідчили про те, що той вгамувався і подорослішав.
Анютка ж взагалі не намагалася вникнути в суть питання, бо її перше юнацьке кохання в неповні 13 років зривало їй дах, а всі перепони з боку матері вона вважала “втручанням в її особисте життя”.
Про все це Лілія Семенівна розповіла Артему, коли той подзвонив їй дізнатись, як вона доїхала додому.
І все б мало закінчитися повною невідомістю, але десь о дев’ятій Нінель зробила припущення, що Артур не приїхав до них на вечерю, бо мабуть пішов до “богомільних”. Матір, не довго думаючи, набрала свого колишнього. Мобільний Олексія не відповідав, тому вона набрала домашній.
Відповіла Поліна, сказала що тата й мами нема вдома, вони поїхали в церковних справах і скоро мають повернутись. На питання чи нема в них Артура, Поліна спокійним тоном відповіла, що його нема, бо сьогодні “тій жінці, з якою він живе у блуді, роблять пластичну операцію. Раніше батько хотів прийняти її до себе в дім, на період одужання й відсутності Артура, але після того, як брат почав жити з нею у гріху, батько відмовився допомагати тій грішниці” Потім на задньому плані виник ще один голос, котрий запитав, з ким Поліна розмовляє, а почувши відповідь :”Мама Артура”, той голос закричав “Ти дурепа!” і зв’язок перервався.
Неважко було здогадатись, що тим “іншим голосом” була Ліза.
Почувши таку звістку, мама просто оскаженіла. Накинулася на Артема, але він, зробивши “чесні очі”, заявив, що нічого не знав, що брат не оголошує йому свої плани і нічого йому не сказав. Повірила. Далі вона кричала і так обзивала Артура й Злату різними цензурними і не дуже словами, що до них підійшов адміністратор і попросив поводитися спокійніше, бо вона заважає іншим відвідувачам. На що Лідія завелася ще більше, і Нінель мусила витягати її з закладу надвір і додому.