Коли Ніколас з Максимом повернулися, стіл був вже накритий, і трійця снідала.
— Ви вже молилися? — запитав Ніколас, викликавши переглядини між присутніми.
— Сьогодні це непотрібно, Злата дуже добре готує, ризику отруїтися нема, — серйозно відповів Артур, на що Жанна приснула, не втримавши сміху.
— Як там Оля? — запитала Злата.
— Трохи легше. Лягла відпочити, — Максим сів за стіл, видно було, що переживає.
— Після зібрання зайдемо в аптеку, — сказав Ніколас.
— А що в аптеці? — не розуміючи, запитала Жанна, відірвавшись від сніданку.
— Тест на вагітність, як мінімум — два, — сказала Злата й поглянула на Максима. — Можливо, ще щось від нудоти, запитаєш на місці.
— Так, дякую, — розгублено сказав Макс. — А звідки ти про все це знаєш?
— Максе, ми ж дівчата! Ми про ЦЕ — ВСЕ знаємо! — обурилася Жанна.
Артур промовчав, він розумів, що Злата керується зараз досвідом своєї сестри.
— Ви на зібрання підете? — поцікавився Ніколас, оглядаючи присутніх “халдеїв”.
— Я пас,— відмахнувся Артур.
— Я теж, — підтримала його позицію Жанна.
— А ти, Злато? — він поглянув на дівчину спідлоба.
— Я теж не піду. Мені треба готувати обід і щось придумати на вечерю. Далі — буду малювати. Ми не встигаємо, роботи ще дуже багато.
— Не буду наполягати, а стосовно обіду я маю ідею. Звари велику каструлю борщу: і сьогодні поїмо, і на завтра буде.
— Мабуть, так і зроблю.
Ніколас здійснив коротку молитву з подякою і сів за стіл. Скуштував і схвально закивав головою.
Готування їжі відбирало багато часу, але Жанна зголосилася допомогти з малюнками: наносити основні кольори по начерках, зелений — по листю і пурпуровий — по ґронах, щоб потім Злата лише пододавала світло і тінь.
Артур з’їздив на базар, купив риби і курячих крил на вечерю і нарешті добрався до апаратури. На коридорі другого поверху порозмотував дроти, порозпаковував всі ящики і складав “кабельний ребус”.
Злата бігала: то на кухню, крок за кроком займаючись борщем; то до Ольги, котра захотіла вишень (на щастя, у морозилці були заморожені); то до зали, роблячи начерки скрижалей. Артур встановив у кутку колонку — і тепер вона чітко бачила наскільки треба посунути малюнок убік.
По обіді повернулися з зібрання Ніколас з Максимом, і турботи про стан Ольги були зняті зі Злати, а Ніколас зголосився приготувати другу страву на обід. Зварив макарони і сосиски, знявши з дівчини цей клопіт.
Ввечері до пансіонату повернулися сини Ніколаса і Борис зі своєю бригадою. Вони охоче розповідали про свою поїздку на весілля, про конкурси і про симпатичних сестер. Пізніше всі зібралися біля кострища, розвели вогонь, Ніколас взяв на себе готування їжі, навіть Ольга, якій стало легше, приєдналася до шумної компанії.